1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 1756. Курсовий проект - Розробка технологічного маршруту та розрахунок оброблення деталі "Корпус підшипника" | Комрас
, Фрезерний пристрій, Заготівельна операція, Токарна операція, Фрезерна операція, Свердлильна операція
Зміст.
1. Розробка робочого креслення деталі.
2. Складання маршрутної технологічної карти.
3. Вибір заготовки.
4. Розробка операційних ескізів.
5. Розрахунок припусків.
6. Розрахунок режимів різання.
7. Перевірка гайки фрезерного пристрою на опір крутному моменту під час фрезерування.
Додатки.
Список використаної літератури
Дата добавления: 17.04.2012
|
|
 1757. Дипломний проект - Монтаж колонного апарату G = 125 т методом без відриву від землі | AutoCad
, його будова та принцип дії.
Трубчаста піч радіантно-конвекційна. Вона складається з радіаційної камери, де спалюється сировина, і тепло передається по трубчастим сировинним змійовикам, головним чином, випромінюванням від полум'я і розжарених поверхонь вогнетривкої футеровки, і конвекційної камери, куди надходять продукти згоряння сировини з камери радіації. У камері конвекції тепло до сировини передається в основному конвекцією і частково випромінюванням.
Вуглеводна сировина яка нагрівається проходить послідовно, спочатку до змійовика камери конвекції, а потім прямує до змійовика камери радіації. При такому зустрічному напрямку сировини та продуктів згоряння сировини найбільш повно використовується тепло, отримане при його спалюванні.
Трубчасті змійовики камери радіації настінні. Основним екраном камери радіації є настінні змійовики. Піч оснащена камерою конвекції або шахтного типу з горизонтально розташованими трубчастого змійовика і камерою радіації кільцевого типу з вертикально розміщеними змійовика.
Змійовики камери конвекції обслуговуються через отвори в каркасі, що закриваються знімними кришками. Характерна особливість конструкції циліндричних печей-більш рівномірний розподіл теплових потоків по довжині трубчастих змійовиків, що дозволяє підвищити середнйодопускаєму теплонапругу поверхні радіантних труб на 20 - 30% і зменшити можливість відкладення коксу на внутрішній поверхні труб.
Монтажні характеристики та характер постачання обладнення:
Основним фактором що визначяє умови постачання технологічного обладнання в монтаж - забезпечення максимально високої заводської готовності обладнання, що не потребує додаткових робіт по його збиранню та випробування. Для кожного виду обладнання умови постачання залежать від технічних умов.
Ємкість та апарати, транспортабельні по діаметру та довжині, посточаються з привареними запчастинами для строповки, для кріплення ізоляції, обслуговуючих площадок та металоконструкцій. До нетранспортабельних апаратів ці деталі приварюються заводом – виготовником на місці монтажу. Транспортабельні по габаритам ємкості та апарати постачаються з захисним покриттям.
На кожному апараті вказують місця кріплення стропів, положення центра тяжіння, а також риски для вивірення ємкості на фундаменті в плані та на вертикальність. В комплекті також постачяються траверси та опорні прилади для переводу з горизонтального положення в вертикальне, а також встановочні болти та опірні пластини до них для вивіренняна фундаменті та безпідкладочного монтажа.
Разом з апаратами постачяють експлуатаційні документи, в тому числі й технічне описання, інструкції по експлуатації, технічному обслуговуванню, монтажу, пуску,регулювання та випробуванню на місці монтажу. Крім того в технічній документаціївказують: місця строповки рівня для вивірки положення апарату в процесі його монтажу; габарит, масу та положення центра тяжіння ємкості в зібраному стані, а також кожного окремого блока . В нашому випадку апарат постачається в повністю зібраному вигляді, монтажна характеристика якого дана в таблиці 1.
МОНТАЖНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕРТИКАЛЬНОГО АПРАРАТУ G=125T
Зовнішній діаметр корпуса - 4120 мм
Довжина апарату - 16227 мм
Вага апарату - 125000 кг
Дата добавления: 21.04.2012
|
1758. Курсовий проект - Метрологічне забезпечення при виготовленні коробки швидкостей | Компас
1. Аналіз роботи механізму та обґрунтування призначення посадок
2. Розрахунок і вибір посадки з зазором
2.1. Призначення посадок з зазором
2.2. Розрахунок та вибір посадок з зазором
2.3. Схема розміщення полів допусків посадки з зазором
3. Розрахунок і вибір нерухомої посадки
3.1. Призначення нерухомих посадок
3.2. Розрахунок та вибір нерухомої посадки
3.3. Схема розміщення полів допусків посадки з натягом
4. Розрахунок і вибір перехідної посадки
4.1. Призначення перехідних посадок
4.2. Розрахунок та вибір перехідної посадки
4.3. Схема розміщення полів допусків перехідної посадки
5. Розрахунок та проектування калібрів для контролю гладких циліндричних виробів
5.1. Призначення та область застосування граничних калібрів
5.2. Розрахунок виконавчих розмірів калібрів та контркалібрів
6. Розрахунок розмірних ланцюгів
6.1. Основні положення теорії розмірних ланцюгів
6.2. Схема розмірного ланцюга
6.3. Розрахунок розмірного ланцюга методом максимума-мінімума
7. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення
7.1. Призначення та вибір посадок підшипників кочення
7.2. Розрахунок посадок підшипників кочення
7.3. Схема розміщення полів допусків кілець підшипників кочення і з’єднаних з ними деталей (корпус і вал)
8. Обґрунтування вибору посадок для різьбових з’єднань
8.1. Призначення допусків та посадок для різьбових з’єднань
8.2. Визначення номінальних та граничних розмірів для різьбового з’єднання
8.3. Схема розміщення полів допусків
9. Вибір посадок для шпонкових з’єднань
9.1. Обґрунтування вибору посадок для шпонкових з’єднань
9.2. Розшифровка позначень посадки
9.3. Схема розміщення полів допусків для шпонкового з’єднання
10. Вибір посадок для шліцьового з’єднання
10.1. Обґрунтування вибору посадок для шліцьових з’єднань
10.2. Схема розміщення полів допусків
11. Допуски циліндричних зубчатих коліс
11.1. Параметри точності зубчатих коліс
11.2. Види спряжень зубчатих коліс
11.3. Вибір параметрів зубчатого колеса
11.4. Схема призначення допусків на боковий зазор
Список літератури
Аналіз роботи коробки швидкостей.
Кружний момент через клинопасову передачу від двигуна, передається на шків 21, що встановлений за допомогою шпонки на конічному кінці шліцьового вала 24. На шліцьовому валу 24 встановлено пара шестерень 19 і 23, що передає обертальний рух на вал 4. На валу 4 встановлений блок шестерень 1 що входять в зачеплення з зубчатим блоком 5, встановленні на валу 6, змонтованому в корпусі на підшипниках кочення. Зубчате колесо 5 знаходиться на валу 18, що через пару конічних шестерень виводить кінцевий обертальний момент. Якісне функціонування вузла забезпечується величиною ланок А1523;1 і А1523;2.
Обґрунтування призначення посадок.
1. Кришка 3 з’єднана з корпусом по посадці з зазором Н7/d9 для зручності демонтажу кришки.
2. Підшипники кочення розміщені на валу 4 з перехідною посадкою Н8/n7, а верхнє кільце посаджено в корпус з зазором Н7/l0.
3. Зубчасте колесо 3 посаджено на вал 4 з перехідною посадкою H7/js6 за допомогою різьбового з’єднання Н7/h7 для забезпечення роз’ємного і точно центрованого з’єднання.
4. Зубчасте колеса 19 посаджено на вал 4 з натягом Н7/s6.
5. Блок зубчастих коліс 4 встановлений на валу 3 за допомогою шліцьового з’єднання з центруванням по зовнішньому діаметру для забезпечення рухомого в осьовому напрямку з’єднання.
Дата добавления: 25.04.2012
|
1759. Курсовой проект - Привод рычажного механизма (редуктор червячный одноступенчатый) | Компас
1.Исследование рычажного механизма
1.1. Структурный анализ рычажного механизма
1.2. Совмещённый план десяти положений механизма
1.3. Планы скоростей и определение линейных скоростей точек и угловых скоростей звеньев
1.4. Определение значений приведённого к кривошипу момента от момента производственного сопротивления для положений механизма находящихся в пределах угла рабочего хода и построение диаграммы
1.5. Построение диаграммы работы сил производственного сопротивления
1.6. Определение средней потребляемой мощности и максимального крутящего момента на выходном валу при заданном коэффициенте полезного действия рычажного механизма.
2. Проектирование привода
2.1. Выбор электродвигателя, распределение общего передаточного числа привода между его ступенями, определение частоты вращения и крутящего момента для каждого из валов привода.
2.2. Выполнение расчёта передачи зацеплением и эскизной компоновки редуктора.
2.2.1. Выбор материалов
2.2.2. Расчёт по контактным напряжениям
2.2.3. Проверочный расчёт по напряжениям изгиба
2.2.4. Тепловой расчёт
2.2.5. Проверочный расчёт по кратковременным перегрузкам
2.2.6. Эскизная компоновка редуктора
2.3. Конструирование валов и подбор подшипников. Расчёт выходного вала редуктора на статическую и усталостную прочности, проверка ресурса его подшипников. Проверка шпоночных соединений.
2.3.1. Предварительный расчёт выходного вала редуктора
2.3.2. Предварительный расчёт вала червяка
2.3.3. Выбор подшипников
2.3.4 Расчёт выходного вала на статическую прочность
2.3.5. Расчёт выходного вала на усталостную прочность
2.3.6. Проверка ресурса подшипников
2.3.7. Проверка прочности шпоночных соединений
2.4. Разработка конструкции червячного колеса, корпуса редуктора. Выбор системы смазки и сорта смазочного материала.
2.4.1. Конструирование червячного колеса
2.4.2. Конструирование корпуса редуктора
2.4.3. Выбор системы смазки и сорта смазочного материала
Список использованной литературы
Приложение к исследованию рычажного механизма
Техническая характеристика
1. Передаточное число редуктора 37
2. Крутящий момент на выходном валу, Н*м 77,677
Дата добавления: 03.05.2012
|
1760. Промышленная вентеляция | AutoCad
Проектируемое здание деревообрабатывающего цеха расположено в г. Евпатория – 45ос.ш;
Барометрическое давление: 1010 гПа;
Категория работ, выполняемых в цехе: IIа (энергозатраты 175-232Вт);
Климатические данные:
Зимний период: температура наружного воздуха в зимний период tзн=-16оС,
скорость наружного воздуха в зимний период vзн=7,1м/с,
Летний период: температура наружного воздуха в летний период tлн=26,8оС,
скорость наружного воздуха в летний период vлн=4м/с.
Среднесуточная амплитуда: Аtв = 8,4 оС;
Количество градусосуток отопительного периода: ГСОП = 2324;
Температурная зона: IV
Параметры внутреннего воздуха:
температура внутреннего воздуха в зимний период tзв=19оС;
температура внутреннего воздуха в летний период tлв=29оС;
Пожаробезопасность: категория Д;
Условия эксплуатации констрцкции: Б.
2. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ.
2.1. Теплотехнический расчет стены.
Конструкция стены
1-слой: Штукатурка цементно-пещаная g1=1600кг/м3 l1=0.17Вт/(м2*оС) d1=0.02м S1=3,06 Вт/(м2*оС)
2-слой: перлитобетон g2=800кг/м3 l2=0.38Вт/(м2*оС) d2=х м S2=5,32Вт/(м2*оС)
3-слой: известко-песчаный раствор g3=1800кг/м3 l3=0.93Вт/(м2*оС) d3=0.015м S3=11,09 Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0,7 м2*К/Вт.
Толщина 2-го слоя:
d2=1/l1-d3/l3]*l2=<0,7–1/23-1/8,7–0,02/0,17-0,015/0,93]*0,38=0,30 м
Фактическое термическое сопротивление:
Rфст=Rн+Rв+d1/l1+d2ф/l2+d3/l3+d4/l4 =1/23+1/8,7+0,02/0,17+0,3/0,38+ 0,015/0,93=1,08 м2*К/Вт Rфст=1,08 Rон=0,7 м2*К/Вт. – условие выполняется.
Коэффициент теплопередачи стены: кфст=1/Rфст = 1/1,08 = 0,92 Вт/м2*С.
2.2. Теплотехнический расчет покрытия.
Конструкция покрытия (основные расчетные элементы)
1-слой: керамзитобетонная плита g1=1800кг/м3 l1=0.79Вт/(м2*оС) d1=0,02м S1=10,77 Вт/(м2*оС)
2-слой: гравий керамзитовый g2=800кг/м3 l2=0.18Вт/(м2*оС) d2=х м S2=1,51Вт/(м2*оС)
3-слой: цементно-песчаный раствор g3=1600кг/м3 l3=0.81Вт/(м2*оС) d3=0,02м S3=9,76Вт/(м2*оС)
4-слой: руберотд g4=600кг/м3 l4=0.17Вт/(м2*оС) d4=0,0045 м S4=0.3,53Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0.9м2*К/Вт.
Толщина 3 слоя:
d2=1/l1-d3/l3-d4/l4]*l2=<0.9–1/23-1/8,7-0,02/0,79-0,02/0,81-0,0045/0,17]*0,18= 0,1629м.
Принимаем фактическую толщину 3 слоя :d3ф = 0,17м.
Фактическое термическое сопротивление:
Rфпт=Rн+Rв+d1/l1+d2/l2+d3/l3+d4/l4=1/23+1/8,7+0,02/0,79+ 0,08/0,12+0,02/0,81+ 0,0045/0,17=1,18м2*К/ВтRон=0.9м2К/Вт.
Коэффициент теплопередачи стены: кфпт=1/Rфпт = 1/1,18 = 0,85Вт/м2*К.
2.3. Теплотехнический расчет пола.
Пол неутепленный на грунте:
RcI =2,1 м С/Вт \К I =1/2,1=0,48 Вт/м С
RcII =4,3 м С/Вт К II =1/4,3=0,23 Вт/м С
RcIII =8,6 м С/Вт К III =1/8,6=0,116 Вт/м С
RcIV =14,2м С/Вт К IV =1/14,2=0,07 Вт/м С
2.4. Термическое сопротивление дверей и окон.
Согласно ГСОП=2324 определяем нормативное термическое сопротивление окон Rнок=0,32м2*К/Вт, принимаем окна с двойным остеклением в раздельных переплетах
Rфок=0,44м2*К/ВтRнок=0,32м2*К/Вт.
Костек=1/0,44-0,92=1,35Вт/м2*К.
Также Rндвери,ворота=0,42м2*К/Вт
Кдвери, ворота=1/0,42-0,35=1,03Вт/м2*К.
3. РАСЧЕТ ТЕПЛОВОЙ ИНЕРЦИИ.
Тепловая инерция наружной стены определяется по формуле:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4 +R5S5
D = (0,02/0,17)3,06+(0,3/0,38)5,32+(0,015/0,93)*11,09=4,74>0,7
где R1, R2, R3, R4 – термическое сопротивление слоев наружной стены, м2 К/Вт;
s1, s2, s3, s4 – расчетные коэффициенты теплоусвоения отдельных слоев наружной стены, Вт/(м2 К).
Для покрытия:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4
D = (0,02/0,79)10,77+(0,17/0,18)1,51+(0,02/0,81)*9,76+(0,0045/0,17)3,53=4,74>0,9 .
Следовательно, условие выполняется, а расчет выполнен правильно.
В соответствии с требованиями допустимая санитарно-гигиеническая разность между температурой внутреннего воздуха в помещении приведенной температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции (t, 0С), не должна превышать для стен 7,00С, для покрытий 4,00С.
Определяем действительное значение температурного перепада, использую данные теплотехнических расчетов ограждающих конструкций:
t = (tв – tн)/(Rв)
где tв – температура воздуха в помещении, 0С;
tн - температура наружного воздуха, 0С.
Наружная стена tст =(19-(-16))/(8,7*1,08)=3,72<7,00С.
Покрытие tст =(19-(-16))/(8,7*1,18)=3,41<4,00С.
Минимально допустимая температура внутренней поверхности окон, должна быть tmin не менее 40С. Определим указанное значение по зависимости
tmin=tв-(tв-tн)/(Rокв)=19-(19-(-16))/(0,44*8,7)=9,86>4,00С.
4. ТЕПЛОУСТОЙЧИВОСТЬ ОГРАЖДАЮЩИХ КОНСТРУКЦИЙ.
В районах со среднемесячной температурой июля 21°С амплитуда колебаний температуры внутренней поверхности ограждающих конструкций зданий, в которых соблюдаются оптимальные нормы или по условиям технологии температуры и относительной влажности воздуха в рабочей зоне, не должна быть более требуемой амплитуды.
Для производственных помещений, в которых поддерживаются допустимые метеорологические условия, данные по теплоустойчивости ограждающих конструкций, используются при расчете солнечной радиации.
При определении коэффициента теплоусвоения, Y, Вт/(м2 0С), для стен, покрытий и пола учитывается только один-два активных внутренних слоя конструкции ограждения:
для стен Yс и покрытия Yпк с тепловой инерцией D1, принимается равным коэффициенту теплоусвоения s, материала этого слоя конструкции:
для стены:
Dкб=(і /і)si=(0,3/0,38)*5,32=4,2>1,0 м2К/Вт,
Yс = s = 5,32 Вт/(м2 К),
для покрытия:
Dкг=(і /і)si=(0,17/0,18)*1,51=1,4>1,0 м2К/Вт,
Yп = s = 1,51 Вт/(м2 К).
для внутренних перегородок:
Yпг = Rпгsпг2 , = 0,2175,28^2= 6,05 Вт/(м2 К). -
где Rпг – термическое сопротивление части слоя, м, перегородки, разделенной по оси
симметрии;
sпг – коэффициент теплоусвоения материала слоя на границе разделения.
Показатель теплоусвоения поверхности пола (если первый слой конструкции пола) имеет тепловую инерцию Dп 0,5, определяется по формуле:
Тепловая инерция первого слоя пола:
Dкг = (і /і)si = (0,05/1,92)*18,35 =0,51 > 0,5 м2К/Вт,
Yп = 2s1 = 218,35 = 36,7 м2К/Вт
где s1 – коэффициент теплоусвоения первого слоя пола, Вт/(м2 0С).
Коэффициент теплоусвоения остекления определяется по формуле:
Yос = 1/(Rос –1/в) = 1/(0,44 –1/8,7) = 3,08 м2К/Вт
где Rос – термическое сопротивление остекления светового проема м2 0С/Вт;
в – коэффициент теплоотдачи, равный 8,7 Вт/(м2 0С);
Для оборудования, установленного в помещении:
Yоб = 3,610-3Gобc , = 3,610-32000481,5 = 34,6 м2К/Вт
где Gоб – масса оборудования, кг;
с – удельная теплоемкость оборудования, Дж/(кг 0С), для металла 481,5 Дж/(кг 0С).
5. РАСЧЕТ ТЕПЛОПОТЕРЬ
5.1. Теплопотери через ограждающие конструкции.
Расчетные теплопотери отопительных помещений Q1, Вт, рассчитываются по формуле:
Q1 = Qa + Qв,
где Qa – тепловой поток, Вт, через ограждающие конструкции;
Qв - потери теплоты, Вт, на нагревание вентиляционного воздуха.
Основные и дополнительные теплопотери определяют, подытоживая потери теплоты через отдельные ограждающие конструкции, Qа, Вт, с округлением до 10 Вт для помещений, по формуле:
Qа = Fn(tв - tн)(1 + ) k,
где F - расчетная площадь ограждающие конструкции, м2;
k - коэффициент теплопередачи ограждающие конструкции, Вт/(м2 0С);
tв - расчетная температура внутреннего воздуха, 0С, с учетом его повышения при высоте помещения более 4 м;
tн – расчетная температура внешнего воздуха, 0С, для холодного периода года при расчете потерь теплоты через внешние ограждения, или температура сопредельного помещения, если его температура более чем на 30С отличается от температуры помещения , для которого рассчитываются теплопотери;
- дополнительные теплопотери;
n – коэффициент, который зависит от положения наружной поверхности ограждающих конструкций по отношению к наружному воздуху (для стен, покрытий n = 1,0).
Расчет теплопотерь на нагрев вентиляционного воздуха.
Потери теплоты на нагревание вентиляционного воздуха Qв, Вт, рассчитываются для каждого отопительного помещения, которое имеет одно ли большее количество окон или балконной двери в внешних стенах, исходя из необходимости обеспечения подогрева отопительными приборами наружного воздуха в объеме однократного воздухообмена в час по формуле
Qв = 0,337Aп h (tв –tн),
где Ап – площадь пола помещение, м2;
h – высота помещения от пола к потолку, г, но не более 3,5 м.
Расчет теплопотерь сведенный в табл. 5.1.
Таблица 5.1.1 - Теплопотери механического цеха при tв=190С
№ назв.пом. огрождения К (tв-tн)*n 1+ Теплопотери, Вт
вид размер, a/b F,м2 Qa Qв Qі
101 Цех, +19 НС-С3 36 4 144 0,92 35 1,005 4659 63438,228 99954
36 4,3 154,8 0,92 38 1,005 5438
4ДО 4,5 4 72 1,35 35 1,005 3398
Ворота 4,2 4 16,8 1,03 35 1,005 607
Пол 1,005
1 - - 72 0,48 35 1,005 1200
2 - - 72 0,23 35 1,005 586
3 - - 96 0,12 35 1,005 391
4 - - 408 0,07 35 1,005 1006
Покрытие 36 18 648 0,85 38 1,005 19231
102 Тех. Пом., +5 НС-С3 4 4 16 0,92 35 1,005 518 0 10524
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
НС-СВ 18 4 72 0,92 35 1,005 2330
18 4,3 77,4 0,92 38 1,005 2719
НС-НВ 4 4 16 0,92 35 1,005 518
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
Пол 1,005
1 - - 52 0,48 35 1,005 866,67
2 - - 28 0,23 35 1,005 227,91
Покрытие 4 18 72 0,85 38 1,005 2137
Расчетные температуры воздуха при определении теплопотерь через ограждающие конструкции дома, принимаются:
а) для ограждений по высоте до 4 м от пола и для пола - температура в рабочей зоне;
б) для кровли - температура воздуха под кровлей
tв.с = tр.с + t (h - 2)=90+1*(8,3-2)=25,3 0С
где t - температурный градиент, который показывает повышение температуры воздух по
высоте помещения;
t = (0,7...1,2)0С/м, принимаем t = 1, h - высота цеха, м;
в) для стен и застекленных поверхностей ограждения, расположенных выше 4 м от пола - среднюю температуру воздуха в верхней зоне и в рабочей зоне.
5.2. Теплопотери на нагрев ввозимого материала.
Для холодного периода:
Qм=0,278*Gм*см*(tв – tн)*= 0,278*470*2,3*<19-(-16)]*0,4 = 4207Вт4,2 кВт.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1761. Курсовой проект - Теплоснабжение района города Тернополь | AutoCad
1. Определение расчетных значений тепловых потоков.
1.1 Определение тепловых потоков по их нормативным удельным значениям.
1.2 Определение тепловых потоков по удельным тепловым характеристикам зданий.
1.3 Суммарный тепловой поток жилого района.
2. График суммарного расчетного теплового потока жилого района.
3. Годовой график продолжительности суммарного теплового потока и годовое потребление теплоты.
4. Годовая потребность в топливе.
5. Режимы регулирования тепловых потоков.
5.1 Опорный режим регулирования.
5.2 График регулирования тепловых потоков.
6. Гидравлический расчет тепловой сети.
6.1 Составление расчетной схемы.
6.2 Гидравлический расчет главной питающей магистрали.
6.3 Гидравлический расчет распределительных магистралей.
Литература.
Исходя из начальных условий проектирования систем теплоснабжения, используются два метода определения расчетных значений тепловых потоков. В обоих случаях в основу расчета кладутся нормативные значения удельных тепловых потоков отопления, вентиляции и горячего водоснабжения, но в первом случае удельные тепловые потоки относятся к одному жителю, во втором – к единице строительного объема здания.
Первый метод расчета применяется при проектировании системы теплоснабжения обезличенной территории перспективной застройки населенного пункта, состоящего из отдельных жилых кварталов – микрорайонов (МКР). В этом случае расчеты опираются на усредненные значения ”плотности” жилого фонда по территориям МКР и нормы общей площади на одного жителя.
Второй метод расчета применим тога, корда на генплане территории настройки указаны отдельные здания конкретного функционального назначения и их строительные объемы.
Рассмотрим последовательность определения расчетных значений тепловых потоков в первом и во втором случаях.
Двухступенчатая смешанная схема подключения ВВП горячего водоснабжения при центральном регулировании по отопительному графику позволяет уменьшить в сравнении с параллельным подключением ВВП диаметр труб тепловых сетей, при сохранении независимости систем отопления от переменного режима системы горячего водоснабжения, хотя требует увеличения площади поверхности нагрева ВВП в 1,5 1624;1,8 раза.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1762. Проектирование и эксплуатация систем ТГС | Компас
Годовые расходы газа для каждой категории потребления определяются на конец расчетного периода с учетом перспективы развития объектов-потребителей газа.
Продолжительность расчетного периода устанавливается на основании плана перспективного развития объектов газопотребления .
Годовые расходы газа для жилых зданий, предприятий бытового обслуживания населения, общественного питания и т.д. определяются по нормам расхода теплоты. Расчет расходов газа производится после определения численности населения в проектируемом районе города.
1.1 .Определение числа жителей в реконструируемом квартале, микрорайоне или зоне застройки.
Для решения этого вопроса рассматривается сложившееся архитектурно -строительное проектное решение застройки. Уточняются принятые нормы жилой площади, количество квартир одно - , двух - , трёх- и многокомнатных, определяется фактическая проектная жилая площадь в каждом здании реконструируемого района. Число жителей, с некоторым приближением, можно принимать:
- для однокомнатных квартир – 2 чел.
- для двухкомнатных квартир – 3 чел.
- для трёх- и многокомнатных – 4 – 5 чел.
Этажность газифицируемых жилых зданий принимается в соответствии с рекомендациями СНиП 2.08.01 – не выше 10ти этажей. Можно при известной жилой площади газифицируемых и негазифицируемых зданий принимать:
- для вновь строящихся многоэтажных зданий 15м2 на одного человека
(СНиП 2.07.- 1- 89 «Градостроительство»<1] ), тогда: ; чел
; чел
; чел
; чел
чел
где N - число жителей в реконструируемом районе; чел.
NГ,NНГ -число жителей в газифицируемых и негазифицируемых зданиях; чел.
-известная общая жилая площадь газифицируемых и негазифицируемых зданий; м2
f - норма жилой площади на одного человека; м2
1.2.Расчет годовых расходов газа по категориям потребления.
Расчёт газопотребления производится с учётом децентрализации теплоснабжения. Существующие районные котельные и ТЭЦ исчерпали свои мощности, физически и морально устарели.
Для замены оборудования и теплотрасс требуются большие капитало- вложения и время, поэтому отопительно-вентиляционные нагрузки и горячее водоснабжение легче обеспечить от местных квартальных или крышных котельных.
Для небольших зданий оборудуются топочные, не требующие постоянного присутствия оператора, что с учётом высокого КПД, степени автоматизации процесса горения и контроля параметров теплоносителя в современных котлах, даёт значительный экономический эффект. Для зданий до 5-10 этажей эффективно использовать двухконтурные дымоходные (до 5ти этажей) или бездымоходные (свыше 5ти до 10ти этажей) квартирные котлы. Как показывает практика эти системы обеспечивают высокую эффективность расходования газа за счёт снижения газопотребления в отсутствие людей и программирования работы отопительных аппаратов.
Для зданий больше 10 этажей целесообразно строить квартальные котельные с установкой терморегуляторов на приборах отопления и теплосчётчиков на обонентских вводах в здания.
1.2.1.Годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях
Расход газа на пищеприготовление в домашних условиях производится по уравнению :
= NГk1 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
NГ – число жителей в газифицируемых зданиях; чел
k1 - коэффициент обеспечения жителей , пользующихся газом для приготовления пищи в домашних условиях, принимать 100%;
= 2800 МДж/(чел.год) – норма расхода теплоты на приготовление пищи в домашних условиях на одного человека в год;
- низшая теплота сгорания используемого газа, МДж/м3;
- коэффициент полезного действия газовой плиты - 0,55.
1.2.2.Годовой расход газа на приготовление горячей воды
Горячее водоснабжение может обеспечиваться от местных источников – для жителей проживающих в зданиях до 10 этажей, а остальные получают горячую воду от квартальных или крышных котельных.
Подсчёт расхода газа на горячее водоснабжение производится по формулам:
= , м3/год
, м3/год
где - норма теплоты на приготовление горячей воды в проточных водонагревателях или местных котельных с расходом до 50 м3/час.
= 8000 – 2800 = 5200 МДж/(годчел),
здесь норма расхода теплоты при наличии в квартире газовой плиты и газового водонагревателя, МДж/(годчел);
- коэффициент полезного действия проточного водонагревателя 0,85.
= 24 q г.в. NНГ< n0 + ( 350 – nо ) ] , м3/год
м3/год
где - годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
q г.в. - укрупненный показатель среднего расхода теплоты на горячее водоснабжение, МДж/(ччел);
n0 – продолжительность отопительного периода, сутки;
– температуры холодной водопроводной воды в отопительный и летний периоды, 0С (при отсутствии данных принимают равными соответственно 5 и 15 0С);
– КПД котлов в котельных 0,85-0,9;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период (при отсутствии данных принимаем – 0,8, для курортных районов – 1,5).
1.2.3.Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера
Годовые расходы теплоты на нужды предприятий торговли, предприятий бытового обслуживания непроизводственного характера и т.п. следует принимать в размере 5% суммарного расхода теплоты на жилые дома, т.е.
=0,05 , м3/год
, м3/год
где = + + , м3/год;
-годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
-годовой расход газа на приготовление горячей воды, м3/год;
-годовой расход газа на горячее водоснабжение от крышных или квартальных котельных, м3/год;
1.2.4.Годовой расход газа механизированными прачечными
Годовой расход газа в современных механизированных фабриках-прачечных рассчитывается по формуле:
= N kмп , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа в механизированных прачечных, м3/год;
kмп – коэффициент обеспечения населения, пользующегося услугами механизированных прачечных 0,3-0,4;
– норма расхода теплоты на механизированную стирку 1 т. сухого белья – 18800 МДж/т;
- коэффициент полезного действия газоиспользующих котлов механизированных прачечных 0,8-0,85.
1.2.5.Дезинфекция белья и одежды
= N• kдез , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на дезинфекцию белья и одежды, м3/год;
kдез =kмп– коэффициент обеспечения механизированной стиркой ;
- норма расхода теплоты на дезинфекцию 1 т. сухого белья и одежды, МДж/т в паровых или горячевоздушных камерах.
1.2.6.Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами
, м3/год
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.2.7.Бани
= N • kб •52 , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на помывки в банях , м3/год ;
kб – коэффициент обеспечения 0,15-0,25(при 100% обеспечении жителей гор. водой);
– части населения моющегося в душевых кабинах или в ваннах (соотношение принимается произвольно);
– норма расхода теплоты на 1 помывку в душевой кабине, 40 МДж;
– то же на помывку в ваннах , 50 МДж.;
– КПД газоиспользующих установок – 0,75-0,9.
1.2.8.Предприятия общественного питания
= N • kо.п. , м3/год
, м3/год
где – годовой расход газа на приготовление пищи на предприятиях общественного питания, м3/год;
kо.п. – коэффициент обеспечения, общественным питанием 0,05 и увеличивается для областных центров и городов курортных районов, в соответствии с местными условиями, для Одессы kо.п. =0,075;
– норма расхода теплоты на приготовление завтрака, обеда и ужина;
= 2,1 + 4,2 +2,1 = 8,4 МДж;
– КПД газоиспользующих установок – 0,5 – 0,6.
1.2.9.Годовой расход газа на больницы и родильные дома
= N • k бол. =8028*0,009* =39920,1 м3/год
= N • k род.д. =23360*0,0015* =6653,4 м3/год
1.2.10.Годовой расход газа на изготовление хлебобулочных и кондитерских изделий
N • , м3/год
м3/год
где , , – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формовочного, подового, булочных и кондитерских изделий.
, , – коэффициенты, показывающие долю выпечки формового и подового хлеба, булочных и кондитерских изделий и уточняются по сложившейся структуре потребления
- КПД газоиспользующих установок - 0,85 – 0,92.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1763. Газоснабжение населенного пункта | AutoCad
1.2.1. Расчет годовых потреблений газа на жилые дома.
Расход газа на приготовление пищи на газовой плите в домашних условиях вычисляются по уравнению:
, м3/год (1.2)
- годовой расход газа на приготовление пищи в домашних условиях, м3/год;
N – число жителей в расчетном микрорайоне города, чел;
К1 – коэффициент охвата жителей, пользующихся газом для приготовлениепищи в домашних условиях;
Q1= 2800 МДж/чел.год, норма расхода теплоты приготовление пищи в домашних условиях, согласно ДБН В.2.5-20-2001 «Газоснабжение» <1].
- низшая теплота сгорания принятого газа, МДж/м3;
– коэффициент полезного действия газовой плиты, 0,55-0,65.
м3/год
1.2.2. Расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных(при отсутствии горячего водоснабжения)находится по уравнению:
, м3/год (1.3)
- годовой расход газа на приготовление горячей воды проточными водонагревателями или в домовых котельных, м3/год;
К3 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся газом для приготовления горячей воды в ГВА или в домовых котельных;
Q3 - норма расхода теплоты приготовление горячей воды (без расхода теплоты на приготовление пищи), МДж/чел.год, <1>Q3=Q - Q1 =8000 – 2800 =5200 МДж/чел. год.;
Q – норма расхода теплоты с учетом на приготовление пищи 8000МДж/ч.г.
– коэффициент полезного действия ГВА=0,85.
м3/год
1.2.3. Расход газа на приготовление горячей воды в районных котельных находится по выражению:
, м3/год (1.4)
- годовой расход газа на централизованное горячее водоснабжение от районных котельных или ТЭЦ, м3/год;
qгв – укрупненный показатель среднечасового расхода теплоты на горячее водоснабжение – 1,57 МДж/ч на 1чел. (с учетом общественных зданий района);
К4 – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся централизованным горячим водоснабжением от газифицированных районных котельных или ТЭЦ;
nо – продолжительность отопительного периода, суток;
tхл, tхз – температура водопроводной воды соответственно в отопительный и летний периоды, оС – принимают равным соответственно 5С и 15С;
– коэффициент полезного действия котельной 0,9-0,95;
– коэффициент, учитывающий снижение расхода горячей воды в летний период, принимается равным 0,8.
м3/год
1.2.4. Годовой расход газа предприятиями непроизводственного характера (гостиницы, парикмахерские и др.) определяется по формуле:
, м3/год (1.5)
Где:
- суммарный расход газа на жилые дома
м3/год
1.3. Годовой расход газа объектами коммунально-бытового обслуживания
1.3.1. Механизированные прачечные, включая сушку и глажение белья:
, м3/год (1.6)
Где:
- годовой расход газа на механизированные прачечные, м3/год;
Кмп – коэффициент обеспечения жителей, пользующихся услугами механизированных прачечных = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.2. Дезинфекция белья и одежды:
, м3/год (1.7)
Где:
- годовой расход газа на дезинфекцию белья, м3/год;
Кдез – коэффициент обеспечения механизированными прачечными = 0,2;
Qмп - норма расхода теплоты на 1 т. Сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.3. Немеханизированные прачечные с сушильными шкафами:
, м3/год (1.8)
Где:
- годовой расход газа немеханизированными прачечными, м3/год;
Кн. мп. – коэффициент охвата населения, пользующегося услугами немеханизированных прачечных = 0,3;
Qн.мп. - норма расхода теплоты на 1 т. сухого белья, МДж/т <1> – коэффициент полезного действия газоиспользующих установок механизированных прачечных.
м3/год
1.3.4. Расход газа на бани:
, м3/год (1.9)
Где:
- годовой расход газа на помывки в банях, м3/год;
Кб. – коэффициент охвата населения, пользующегося банями = 0,15;
Кв,Кд. – коэффициент охвата населения, пользующегося ванными или душем соответственно Кв =0,1 Кд=0,9;
Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в ваннах =50, МДж/т <1>Qв. - норма расхода теплоты на 1 помывку в душе =40, МДж/т <1> –коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,8.
, м3/год
1.4. Расход газа на приготовление пищи в общественных столовых:
, м3/год (1.10)
Коп – коэффициент обеспечения населения общественным питанием:
(1.11)
Где:
Кпр – коэффициент обеспечения общественным питанием приезжих, равен 5%
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок =0,65.
, м3/год
1.5. Расход газа учреждениями здравоохранения
1.5.1. Больницы:
, м3/год (1.12)
Где:
Qпп,Qгв – норма расхода теплоты на приготовление пищи и горячей воды соответственно,<1].
Кб – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.5.2. Родильные дома:
, (м3/год) (1.13)
Крд – число койко-мест на 1000 жителей.
м3/год
1.6. Годовой расход газа на предприятия по производству хлебобулочных изделий.
, м3/год (1.14)
Где:
Qхф, Qхп, Qкн – норма расхода теплоты на выпечку соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий <1].
Кхф, Кхп, Ккн – доля выпечки соответственно хлеба формового, подового, булочек и кондитерских изделий в зависимости от характера потребления в конкретном населенном пункте.
–коэффициент полезного действия газоиспользующих установок хлебозаводов =0,75-0,8.
, м3/год
1.7. Годовой расход газа на отопление и вентиляцию жилых и общественных зданий.
1.7.1. Годовой расход газа на отопление жилых и общественных зданий.
, м3/год (1.15)
Где:
К – коэффициент, учитывающий расход теплоты на отопление и вентиляцию зданий =0,25
tвн, tср.о., tр.о. – температура соответственно внутреннего воздуха отапливаемых помещений, средняя наружного воздуха за отопительный сезон, расчетная наружного воздуха для
проектирования отопления, согласно СНиП2.01-82 «Строительная климатология и геофизика» <2].
q – укрупненный показатель максимального часового расхода теплоты на отопление зданий, МДж/ч, на 1м2 жилой площади;
Fж – отапливаемая площадь населенного пункта м2;
Fж=N*f = 177233*20=3544660
f - принятая площадь на 1 человека, 20 м2.
, м3/год
1.7.2. Расход газа на вентиляцию общественных зданий.
, м3/год (1.16)
Где:
Z – среднее число часов работы системы вентиляции общественных зданий в течении суток Z = 16ч;
К1 – коэффициент, учитывающий расход газа на вентиляцию общественных зданий
tрв – расчетная наружная температура для проектирования вентиляции,
tхолпериода <10].
, м3/год
1.8. Годовой расход газа автотранспортом.
Расчет потребления газа автотранспортом следует производить, исходя из суточного пробега автомобиля 100км и среднегодовой загруженности – 300 сут.
Выбираем количество автомобилей произвольно или по моделям с определенным расходом жидкого топлива на 100 км.
Дата добавления: 04.05.2012
|
1764. Курсовий проект - Система вентиляції та кондиціювання промислових цехів в м.Херсон | Компас
АНОТАЦІЯ
ВСТУП
1 ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
2 РОЗРАХУНОК НАДХОДЖЕНЬ ШКІДЛИВИХ ВИДІЛЕНЬ В ПРИМІЩЕННЯ
2.1 Розрахункові параметри зовнішнього і внутрішнього повітря
2.2 Теплонадходження в приміщення
2.2.1Теплонадходження через світлові пройми
2.2.2 Теплонадходження від штучного освітлення
2.2.3 Теплонадходження через перекриття
2.2.4 Теплонадходження від людей
2.2.5 Теплонадходження від нагрітих поверхонь
2.3 Визначення вологовиділень в приміщення
2.3.1 Вологовиділення від людей
2.3.2 Вологонадходження від відкритої поверхні рідини
3 РОЗРАХУНОК ПОВІТРООБМІНУ
3.1 Місцева система вентиляції
3.1.1 Розрахунок зонтів для термічного цеху
3.1.2 Розрахунок бортових відсмоктів для гальванічного цеху
3.1.3 Розрахунок системи аспірації для станочного цеху
4 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЗРАХУНОК ПОВІТРООБМІНУ ЗАГАЛЬНООБМІНИХ СИСТЕМ
4.1Необхідний повітрообмін приміщень
4.2 Підбір і визначення кількості решіток
5 АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ЗАГАЛЬНООБМІННОЇ СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
6 ПІДБІР ОБЛАДНАННЯ
6.1 Підбір вентиляційних установок
6.2 Розрахунок повітроочисних пристроїв
7 АКУСТИЧНИЙ РОХРАХУНОК СИСТЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ
8 КОНДИЦІЮВАННЯ ЦЕХІВ
Висновок
Література
ДОДАТОК А- План даху термічного цеху,план даху гальванічного цеху,план даху станочного цеху
ДОДАТОК Б – І-d діаграма з нанесеними процесами
ДОДАТОК В – Специфікація
Завод має три цехи: термічний площею 216 м , гальванічний площею 216 м , станочний площею 288 м ,з наступними розмірами: термічний - 12х18 м; станочний - 12х24м; гальванічний - 12х18м. Висота цехів - 6м.
У термічному цеху знаходиться 4 печі, розміром 1,51620;3 м і висотою 1,8 м. Видалення повітря частково забезпечується місцевою витяжною системою за допомогою витяжних зонтів, оскільки потік шкідливих виділень направлений вверх. Вентиляційне обладнання даної системи знаходиться на даху. Висота приміщення 6 м. У гальванічному цеху знаходиться 4 ванни, розміром 21620;4м, а видалення повітря частково забезпечується місцевою витяжною системою. В якості місцевих витяжних пристроїв використовуються бортові відсмокти, які вловлюють шкідливі виділення з поверхні розчинів гальванічних ванн. Хімічний процес – хімічна обробка металів в розчинах хромової кислоти при температурі процесу 45 °С.
Станочний цех містить 4 станки №2 і 2 станки №5. Видалення забрудненого повітря відбувається за допомогою місцевих відсмоктів, які об1602;єднаються у єдину мережу місцевої вентиляції. Вентиляційна установка розміщена на даху. Оскільки повітря від місцевих витяжок має високу концентрацію пилу, то для його очищення використовується циклони і два волокнистих фільтра, що забезпечує очищення повітря на 99%.
Для кожного цеху проектується припливна та витяжна загальнообмінна система вентиляції. Для забезпечення нормованих параметрів повітряного середовища встановлюють повітророзподільники, в якості яких застосовують решітки. Подача повітря здійснюється компактними струминами. Для очищення зовнішнього повітря передбачається фільтр першого очищення у припливно-витяжній вентиляційній установці. Для мережі повітропроводів передбачено використання металевих повітропроводів прямокутного перерізу і круглого перерізу для місцевої системи аспірації станочного цеху.
Висновок
В курсовій роботі було пораховано тепловий баланс приміщення, розраховані місцеві витяжні системи для термічного, гальванічного і станочного цехів. Місцеві витяжні системи частково забезпечують видалення повітря. У термічному цеху встановлено 8 зонтів. У гальванічному цеху для місцевої витяжки використовуються бортові відсмокти над кожною ванною. Зроблений аеродинамічний розрахунок повітропроводів за результатами якого було підібране вентиляційне і очисне обладнання. Для очищення повітря від пилу, який утворюється в результаті роботи деревообробних станків в станочному цеху застосовується циклон ЦН 11.Також для всіх цехів розрахована загальнообмінна система вентиляції вентиляція, підібрана оптимальна кількість повітророзподільних решіток. За результатами аеродинамічного розрахунку підібрані необхідні розміри повітропроводів і вентиляційні установки.
Графічна частина складається з двох листів формату А1, на яких показано розміщення повітропроводів місцевої системи вентиляції на планах цехів, плани даху цехів з нанесеним обладнанням, схеми вентиляційних установок.
Дата добавления: 06.05.2012
|
1765. Дипломний проект - Проект легкового автомобіля УАЗ 3153 з кінематичним і силовим аналізом трансмісії | Компас
, Кінематичні схеми коробки на різних передачах, Динамічні характеристики, Карданний вал, Коробка передач, Зовнішня швидкісна характеристика та силовий баланс
Зміст
Вступ
1. Аналітичний огляд та постановка задачі
2. Тяговий розрахунок автомобіля
3. Показники динамічності автомобіля
4. Паливна економічність автомобіля
5. Розрахунки основних функціональних елементів автомобіля
6. Розрахунок трансмісії
7. Висновки
8. Використані джерела
9. Додатки
Технічні характеристики УАЗ 3153:
| 2" style="height:7px; width:302px"> | 256px"> | | 14px; width:165px"> | 2" style="height:14px; width:91px"> | | 13px; width:108px"> | 2" style="height:13px; width:194px"> | 13px; width:165px"> | 2" style="height:13px; width:91px"> | | 12px; width:108px"> | 2" style="height:12px; width:194px"> | 12px; width:165px"> | 2" style="height:12px; width:91px"> | | 10px; width:108px"> | 2" style="height:10px; width:194px"> | 10px; width:165px"> | 2" style="height:10px; width:91px"> | | 13px; width:108px"> | 2" style="height:13px; width:194px"> 14 мм | 13px; width:165px"> | 2" style="height:13px; width:91px"> ,2 | | 108px"> | 2" style="height:9px; width:194px"> 1785 мм | 165px"> | 2" style="height:9px; width:91px"> 2 | | 14px; width:108px"> | 2" style="height:14px; width:194px"> 2110 мм | 14px; width:165px"> | 2" style="height:14px; width:91px"> 2 | | 10px; width:108px"> | 2" style="height:10px; width:194px"> 2760 мм | 10px; width:256px"> | | 14px; width:108px"> | 2" style="height:14px; width:194px"> | 14px; width:165px"> | 2" style="height:14px; width:91px"> | | 2" style="height:10px; width:302px"> 10.9pt"] | 10px; width:165px"> | 2" style="height:10px; width:91px"> | | 15px; width:165px"> | 2" style="height:15px; width:91px"> | | 2" style="height:7px; width:109px"> 1.65pt"]Положення | 193px"> | 2" style="height:7px; width:256px"> | | 2" style="height:7px; width:109px"> | 193px"> 2890 см | | 2" style="height:6px; width:109px"> | 193px"> | 2" style="height:6px; width:167px"> | | | 2" style="height:7px; width:109px"> | 193px"> 189 | 2" style="height:7px; width:167px"> | 215/805R15 | | 2" style="height:14px; width:109px"> | 14px; width:193px"> | 14px; width:256px"> |
Висновок
1. В результаті проведеної роботи здійснено проектування легкового автомобіля середнього класу з повною масою 2350 кг.
2. Вирішено завдання функціонального проектування автомобіля, а саме:
• визначені масогеометричні параметри автомобіля: М0=1720 кг , F=2,94 м2
• потужність двигуна: Nmax=75 кВт
• передавальні числа трансмісії: 1 передача – 3,78; 2 передача – 2,6; 3 передача - 1,55; 4 передача – 1 ; задній хід – 4,12.
• параметри шин: шини 225/75 R16С , rk=0,362 м
3. Вибір параметрів і характеристик автомобіля і його систем здійснювався на основі використання системи критеріїв, що дозволяють оцінювати тягово-швидкісні властивості, паливну економічність, гальмівні властивості, плавність ходу, керованість і стійкість, прохідність автомобіля.
4. При проектуванні коробки передач автомобіля для кращого проходження бездоріжжя були модернізовані зубчасті шестерні, для їх виготовлення використали більш тверді матеріали та встановлено джопоміжний синхронізатор. Запропоновано коробки перемінних передач у вигляді креслень її елементів.
5. По ряду критеріїв спроектований автомобіль перевершує аналог, який було вибрано при проектуванні, а саме:
• потужність двигуна збільшилась з 70 до 75 кВт
• передавальні числа трансмісії
• рульове керування
6. Поліпшити показники якості та ефективності спроектованого автомобіля можна наступними способами:
• зменшенням спорядженої маси автомобіля за рахунок широкого застосування композитних матеріалів;
• використання антиблокувальної системи.
Дата добавления: 14.05.2012
|
1766. Курсовой проект - Офисное 5-этажное здание | AutoCad
Курсовой проект по основаниям и фундаментам является комплексным, включающим в себя: • оценку геологического строения участка на основе выданных данных; • рассмотрение нескольких вариантов фундаментов в данных условиях; • расчет и конструирование двух вариантов фундаментов; • технико-экономическое сравнение разработанных вариантов фундаментов. Выбор типа фундаментов зависит от геологического строения участка и конструкции проектируемого объекта. Количество этажей – 5. Шаг колонн - 6м. Высота здания - 18,8м. Размеры (в осях) здания в плане – 30х42м. Здание решено в типовых сборных ж/б конструкциях. Сечение колонн по продольным осям здания: 400х400мм (крайняя ось); 400х400мм (средняя ось). Толщина стен – 380 мм. Слой №1 Почвенно-растительный слой, сильносжимаемый – 1,0 м. Слой №2 Суглинок бурый, среднесжимаемый – 4,6 м. Слой №3 Песок мелкозернистый, малосжимаемый – 5,0 м. Слой №4 Глина юрская, красно-бурая, малосжимаемый – 6,0 м.
Дата добавления: 15.05.2012
|
 1767. ЭС Внешнее электроснабжение жилого дома в г. Донецк | AutoCad
1. В РУ-0,4 кВ ТП 1513 установка отдельного АВ-0,4 кВ ВА88-33-3р с Iн=63 А и Uн=380В 2. От смонтированного АВ-0,4 кВ в РУ-0,4 кВ ТП 1513 до жилого дома предусмотрен монтаж ВЛИ-0,4 кВ проводом марки AsXSn 4х50 мм2/.
3. Подвеска проектируемой ВЛИ осуществляется совместно с ВЛ-0,4 кВ "ТП 1513 - №1" на общих опорах с установкой дополнительных опор.
4. Абонентский ЩУ-0,4 кВ предусмотрено установить на опоре в месте ответвления к жилому дому на h=1,7 м.
5. В щите учета ЩУ-0,4 кВ предусмотрена установка счетчика электроэнергии прямого включения типа АСЕ-3000-520 с Iн=100 A Uн=380 B кл.т 1. Для безопасности эксплуатации до и после счетчика предусмотрена установка АВ-0,4 кВ ВА88-33-3р с Iн=63 А и Uн=380В.
6. В качестве ЩУ-0,4 кВ предусматривается пластиковый шкаф с окном, закрытым неразъемным стеклом для снятия показаний подготовленного под опломбировку и запирающийся на замок. Однолинейная схема приведена на листе 2.
Общие данные.
Схема однолинейная
План трассы ВЛИ-0,4 кВ. М 1:500
Установка ЩУ-0,4 кВ на опоре
Узлы крепления СИП
Заземление опоры ВЛ-0,4 кВ
Контур заземления РЩ-0,4 кВ
Дата добавления: 05.06.2012
|
1768. Курсовий проект - Централізоване теплопостачання міста Дніпропетровськ | AutoCad
1. ВИХІДНІ ДАНІ
2. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
3. РЕГУЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
4. ПРОЕКТУВАННЯ ТРАСИ ТЕПЛОВОЇ МЕРЕЖІ
5. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ МЕРЕЖІ
6. ВИБІР МЕРЕЖНИХ, ПІДКАЧУВАЛЬНИХ І ЖИВИЛЬНИХ НАСОСІВ
7. РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ НА МІЦНІСТЬ І КОМПЕНСАЦІЮ ТЕМПЕРАТУРНИХ ПОДОВЖЕНЬ
8. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
Розрахункова температура на опалення -23ºС
Середня температура опалювального періоду -1,0 ºС
Тривалість опалювального періоду 175 діб
Номер джерела теплоти 2
Система теплопостачання Відкрита
Метод регулювання О
для 1 – 2 поверхової будівлі 169 Вт
для 3 – 4 поверхової будівлі 94 Вт
для 5-и і більше поверхової будівлі 77 Вт
Дата добавления: 17.07.2012
|
1769. Дипломний проект - Розважальний комплекс з готельними номерами та рестораном у м. Кривий Ріг | AutoCad
РОЗДІЛ 1. ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ
РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ
РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ
РОЗДІЛ 4. ФУНДАМЕНТИ
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІКА
РОЗДІЛ 7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ
РОЗДІЛ 9. ЕКОЛОГІЯ
Вихідні дані для проектування
Характеристика району будівництва:
- район будівництва м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.
- снігове нормативне навантаження -1,11 кПа.
- глибина промерзання 0,9 м.
- середньорічна швидкість вітру в районі м. Кривий Ріг складає -5,0 м/с.
- грунтові води знаходяться на глибині - 4,9 м.
- грунти переважно суглинки
- рельеф місцевості спокійний з ухилом у північному напрямку
Для обслуговуючого персоналу зайнятого в розважальній частині передбачені побутові приміщення. Загальна кількість працівників зайнятих в розважальній частині будівлі – 58 чоловік, зайнятих в ресторані – 28 чоловік.
Розважальний комплекс з рестораном на 48 посадочних місць розташоване по вул. Ім. Сковороди.
Режим роботи – дві зміни.
Кількість співробітників – 10 чоловік.
Обслуговування відвідувачів – офіціантами.
На першому поверсі будівлі розташований ресторан на 48 посадочних місць, що працює на сировині і напівфабрикатах.
Асортимент блюд, пропонуємий відвідувачам:
- салати (м'ясні, овочеві) -3-5 видів
- холодні закуски – 2-3 види
- супи – 2-х видів
- другі гарячі блюда – 3-5 видів
- напої – 3-5 видів
Обслуговування відвідувачів здійснюється барменом за барною стійкою і офіціантами в залі.
Устаткування гарячого цеху працює на електриці.
У гарячому цеху передбачені зони оброботки м'яса і риби, обладнані виробничими столами і миттям.
Всі приміщення укомплектовані необхідним набором меблів і обладнанням.
На першому поверсі також розташований боулінг. Постачання і монтаж устаткування боулінгу здійснює спеціалізована організація.
На другому поверсі будівлі розташовані: більярдна, VIP-зали, санвузли, гардероби, топлес зал з барной стійкою.
Напої і закуски з ресторану, розташованого на 1-му поверсі, доставляються в бар другого поверха за допомогою ліфта вантажного малого.
На третьому поверсі розташовані готельні номери різної комфортабельності.
Медичне обслуговування персоналу – за місцем проживання.
Первинне гасіння пожежі здійснюється вогнегасниками ОП – 9(3), сертифікованими в системі УКРСЕПРО.
Харчові відходи збираються в спеціальну промаркіровану тару (бачки або відра з кришко ) і в технічні перерви, повинні утилізуватися в спеціально виділені для цього контейнери, встановлені на господарському майданчику.
Господарюючому субьекту укласти договір на вивіз сміття з УЖКХ міста.
,13 м і 22,86 м.
Відповідно до технологічного процесу запроектовано слідуючі основні групи приміщень – розважальні, готельні номери, допоміжні .
Проектуєма будівля має прямокутну форму в плані з уступом в південній частині будівлі.
Висота поверхів – 4,2 м та 3,3 м.
На першому поверсі розміщуються: тамбури, вестибюль з гардеробом для відвідувачів, санвузли для відвідувачів, боулінг, кімната адміністратора, обідній зал ресторану, коридори, VIP кабіни, гарячий цех, доготовочна, роздаточна, моечна кухонного посуду, моечна столового посуду, сервізна, кімната відпочинку охорони, гардероб персоналу, гардероб для офіціантів, білизняна, душова, санвузол персоналу, комора прибирального інвентаря, комора швидкопсувних продуктів, сухих продуктів, завантажувальна з мийної оборотної тари, електрощитова.
На другому поверсі розміщуються: вестибюль з гардеробом для відвідувачів, фойє, коридори, топлес зал, буфет, більярдна, кав’ярня, VIP зали, санвузли ля відвідувачів, вбиральня персоналу, гримувальна, костюмерна, бухгалтерія, кімната адміністратора, санвузол для персоналу, комора прибирального інвентаря, роздаточна.
На третьому поверсі запроектовані готельні номери, VIP номери, ресепшн.
У приміщенні обіднього залу ресторану першого поверху розміщений балкон, в приміщенні кав’ярні другого поверху розміщений балкон.
При розробці обє’мно-планувального рішення були враховані наступні вимоги:
- забеспечення технологічного процесу
- забеспечення природнього освітлення
- забеспечення зручностей для працюючого персоналу.
Будівля складається зі слідуючих приміщень:
- більярдна 71,85 м2
- боулінг 248,59 м2
- топлес зал 122,57 м2
- кав’ярня 7,98 м2
- готельны номери 265,4 м2
- підсобні приміщення 62 м2
- приміщення для персоналу 53 м2.
- ресторан з кухнею та морозильною кімнатою 152,6 м2.
Для зв’язку між поверхами запроектовані сходи, основні сходи двомаршові розташовуються в осях В1 - Г будівлі. Ухил маршів прийнято відповідно нормативним 1:2.
Шляхи евакуації завширшки від 1,4 до 2 метрів що відповідає існуючим будівельним нормам - ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” Ступінь вогнестійкості - 2.
Дата добавления: 25.07.2012
|
1770. Д Система диспетчеризації водозабору | AutoCad
- по артезіанським свердловинам №№2,3,4,5,6,7:
а) вимірювання витрати води на напорному трубопроводі свердловинного насосу;
б) вимірювання тиску води на напорному трубопроводі свердловинного насосу;
в) вимірювання температури у приміщенні насосної станції артезіанської свердловини;
г) вимірювання параметрів мережі живлення двигуна насосної станції свердловини - струм, обрив фаз, перекос фаз, напруга;
д) фіксація сигналів роботи двигуна - "Робота", "Зупинка", "Аварія";
е) керування насосними агрегатами - "Пуск", "Стоп" ручному режимі із приміщення диспетчерської;
є) вимірювання рівня рідини у артезіанській свердловині.
- по насосній станції 2го підйому:
а) вимірювання витрати води на трубопроводі подачі від свердловин;
б)вимірювання витрати води на напорних трубопроводах подачі води у місто (3 точки реєстрації);
в) вимірювання тиску води на напорних трубопроводах подачі води у місто (3 точки реєстрації);
г) керування електрофікованими засувками - "Пуск", "Стоп" ручному режимі із приміщення диспетчерської;
д) фіксація сигналів положення засувок - "Відкрита", "Закрита";
є) фіксація поточного рівня води в резервуарах (3 точки реєстрації).
Система дистпетчеризації, розроблена у даному робочому проекті базується на програмованих логічних контролерах Modicon М238 виробництва компанії Schneider Electric та спеціалізованого програмного забезпечення (SoftlogikS3) .
Передача вищеперерахованих сигналів від первинних пристроів датчиків до щитів сбору (щити контролерів ЩК) відбувається по протоколу передачі данних Modbus. Передача сигналів стану та керування насосними агрегатами та засувками здійснюється шляхом вводу від щитів сбору (ЩК) до щитів керування цими агрегатами сигналів типу "сухий контакт". Передача сигналів від щитів ЩК до центральної диспетчерської (ЦДП) здійснюється по радіоканалу за допомогою радіомодему CONEL CDA70 U EM.
Центральний диспетчерський пункт передбачається у приміщенні диспетчерської у адмінбудівлі Центрального водозабору. У якості автоматизованого робочого місця диспетчера застосовується промисловий комп'ютер RTS-Compact .G з сенсорним монітором ET2200L.
Загальні дані
Схема структурна диспетчеризації водозабору Північний
Схема структурна диспетчеризації артезіанської свердловини №2 (3-6)
Схема структурна диспетчеризації насосної странції 2го підйому
Схема живлення принципова однолінійна 220В
Щит витратоміра ЩВ2 (ЩВ3-6). Схема приєднань
Щит витратоміра ЩВ7 (ЩВ8-9). Схема приєднань
Щит витратоміра ЩВ8 (ЩВ9). Схема приєднань
Датчик рівня Д1(Д2,Д3). Схема приєднань
Щит контролера ЩК2 (ЩК3-6). Схема приєднань
Щит контролера ЩК7. Схема приєднань
Диспетчерський пульт ДП1.Схема приєднань
Кабельний журнал (на 5ти аркушах)
План розташування електрообладнання та прокладки електричних мереж у насосній станції №3 (4,5,6)
План розташування електрообладнання та прокладки електричних мереж у насосній станції №2
Внутрішньомайданчикові електромережі
Дата добавления: 02.08.2012
|
© Rundex 1.2 |
